Як Україні протриматися довше за росію? | Краснопьоров, Мараєв, Мочалов transcript

Вітаю на каналі Історія без міфів. Це традиційний стрім на трьох. Вибачте за невеличкі за запізнення з початком. Негода в Києві здатна паралізувати ціле місто. Невеличкий дощ, але от є такі затримки. Ми раді вітати Валентина Краснопьорова, засновника ініціативи Останній капіталіст, автор каналу Валентин. І всіх каналів не перерахуєш, але раджу познайомитися з тою інфраструктурою, яку вже зробив Валентин. Вітаємо тебе >> всім. Добрий вечір. Теж вибачте за затримку, справді, ну не просто плавать Києвом сьогодні. От. Ну нічого, я намагався. >> З нами автор та ведучий Історії без міфів Ладнен Мараєв. >> Вітаю, друзі. Слава Україні! Дякую, що дивитеся нас. Підписуйтеся на Історія без міф ів підписуйтеся на останній капіталіст, на канал Валентин і любіть український YouTube, щоб він квітнув. Друзі, ми заявили тему, хочемо поговорити про економічний стан і України, і нашого ворога. А тому що все більше голосів про те, що ця війна на виснаження і зараз найважливіший її етап. А, друже, скажи, будь ласка, от ми багато років чули про те, що Росія котиться кудись в прірву і економіка має має от-от колапсувати, але цього не відбувається. А і нові прогнози, вони сприймаються все більш скептично. Де зараз вони знаходяться? >> Знаєш, я недавно думав, як от краще приклад надати. Дивись, формально економіка Советського Союза справді була теж доволі високою згідно ВВП на 91-й рік. Те, що там виробляли калоши і ці ракети Сатана, про це ніхто не говорив. Так, Московська економіка в схожій знаходиться ситуації. Вона в стані дисбалансів дуже серйозних. І вони справді дуже сильно роздули воєнні витрати. Вони душать дуже сильно свій такий комерційний, креативний сектор. І вони втрачають усю природність, е, тобто можливість конкурувати нормально на світових ринках. Вони втрачають на сьогодні позиції навіть по своїх сильних сторонах у вигляді оборонної промисловості. І вони от зараз почали вже втрачати Середню Азію повністю по по озброєнню. Це треба розуміти. Ну, тобто вони ходяться справді в певної такої мобілізації своєї економіки і роздування воєнних витрат і і в вилиття більше снарядів і гармат. І ми бачимо більше кількість оцих БПЛА, які у нас атакують, справді дають фактично певний розмір ВВП. Але чи [сопіння] є гармонійною, якісною ця економіка, це велике питання. От вона по суті не генерує нічого додановартісного. Єдине, що їх їм дозволяє триматися, насправді ситуація мала бути набагато краще. Тобто перше ми зафіксуємо, що є викривлення і це, як знаєш, після Бодуна буде дуже сильно даватися в знаки, дуже сильно в майбутньому. От. Але ще плюс в тому, що їм справді дали передишку. І дав передишку це людина, яка хоче, знаєте, він сьогодні написав Дональд Фредович, що безлуздів війни мають закінчитися, а я написав на капіталістів, що безлуздів війни маю вести тільки я один. Короче, от на цій планеті. От, ну, для нас це взагалі не безслузда війна, звісно. Ну, а вони, він намагається прирівнювати нас і їх. Так от, тому це дало їм там певний невеликий буст. Але якщо говорити про загалом, про російську економіку, ну, вибачте, у них другий квартал -2% на сьогодні ВВП йде. Так, і вони спрогнозували 1% ВВП в загалом росту, але це ще до того було, як ми почали виносити їм все, що можна там і ми тільки будемо збільшувати. Тому не факт, що взагалі їхня економіка з роздуттям, дуже серйозним роздуттям, роздуттям їхнього оцього наступального комплексу, не хочеться його називати оборонним комплексом, то це взагалі вже говорить про те, що вони вийшли на плато з роздуттям воєнних витрат. В них є своя певна максимума, яку, звісно, вони хочуть розширити шляхом співпраці з КНР і співпраці з Іраном. От їхні можливості, це вони намагаються робити. Не, не, не завжди виходить це ефективно, але в певні моменти є таке відчуття, що в них є співпраця з з Китаєм, особливо в найгіршому для нас прояві. Це співпраця на рівні товарів категорії А. Це станки, устаткування іншого і таке відчуття, що Китай їм надає багато чого є, але все одно в нього там є стримування. Тому в них економіка викривлена. Вона справді має ознаки того, що вона на сьогодні е ну в певному стагнації знаходиться. Вона не розвивається, вона поглинає е такі нормальний сектор економіки і живиться тільки на тих, які підтримує держава. За рахунок там іншого механізму. Можемо поговорити про те, як вони залучають гроші, які є проблеми з залученням грошими і таке інше. От і, е, ну їм дають трошки передишки. Так, тут вже питання в тому, як ми на них будемо впливати і, е, очікувати прям, звісно, такого швидкого колапсу. Особливо в чому проблема, чому ми не можемо очікувати колапсу на сьогодні? е-е проблема стан на сьогодні їхнього суспільства. Е-е ми ми бачимо, що воно дуже толерантне. От воно толерантне до смертей, воно толерантне до е певних економічних витрат, але це теж має мати свої певні межі так чи інакше. От ну наша задача лише рухатися. І ще я поки питання не задав, я хочу все ж таки відрефлексувати. Я не вважаю, що ми знаходимося в стані перш. Я вважаю, звісно, ми знаходимося в стані, що нас чекає довга війна і буде вона мати ескалаційну фазу постійно, чи не буде мати постійно ескалаційну фазу, вона буде постійно стрибати, моя думка. Але я не вважаю, що це може бути тільки війна на виснаження. Але на на війна на на невиснаження можливо лише те, коли ми перебудуємося, усвідомимо, що ми знаходимося в стані постійної такої війни і наскільки ми зможемо стратегічно побачити і переоформутувати свою економіку, свою соціальну структуру і ще й відповідати асиметрично і швидко. Так. А ми бачимо, що в нас на сьогодні спроможності до стратегії дуже мінімально. А та людина, якусь стратегію формувала, наприклад, в обороні, вона була, ну, позбавлена цих можливості. Так. А виходить, що ми постійно, от зараз як приклад з реактивними шахедами, так, ми лише бачимо проблему і тільки починаємо її якось мацати. А тоді, коли ми знайшли щось цікаве, мало хто знає, але реактивні дрони перші наші. Ну, це як завжди, будь-яка ініціатива на війні, так? І чомусь система не побачила, не помітила і не роздула це, так до потрібного моменту. Тому у нас проблема в то не в тому, що давайте так. У нас данність, що у нас є ось такий стан війни, буде він гарячий постійно в фазі чи буде там зменшувати це данність. Але проблема в тому, що ми не можемо прийняти це і не можемо перебудувати систему на те, аби асиметрично відповідати. Оце на найбільша наша проблема. До чого я кажу? Тому що коли ми кажемо, що це війна на виснаженні, значить ми беремо наш невеличкий ресурс і їх великий ресурс. І ясно, що хто, як, як то кажуть, там поки худий, поки товстий похудає, там худий помре і таке інше. Але є відповідь та на те, як, ну, точніше є варіанти, як давати відповідь іншу, щоби справді зберігати і життя наших військовослужбовців, і давати життя в нашому суспільстві. Це, звісно, нові технологічні фази, їх поєднання у вигляді там дронів, дроїдів, андроїдів, шиї, всього іншого. Але це треба теж бачи, ну, бути мати на мати погляд стратегічний на це все. А у нас, вибачте, погляду взагалі немає. Я от ще вам приклад скажу. Ну от до прикладу у нас є прекрас прекрасна система єбалів. Так вона чудово працювала. Комітет Верховної Ради залізає з нею з ноги отак от блокує її повністю, кажучи про те, що те прозгоджути з нами напрямки фінансування бальної системи. По по європейській трак практиці і традиції правовій вони мали визначити час, по який з ним має міністерство узгодити. І у випадку, якщо цей час пройшов і комітет, наприклад, чи не узгодив, це мало б прибратися, тому що це питання безпеки, так, країни. >> [сопіння] >> От вони не визначили для себе ні час, скільки вони мають визначити напрямки ресурсів, наприклад. І вони не визначили певну певну відповідальність. Так, якщо вони не захотіли як комітет повпливати на міністерство, ну, це за певний час, наприклад, згорає, тому що треба замовляти. Так, вони по суті ті асиметричні відповіді, які ми мали, зокрема по екосистемі конкуренції іншому могли порожувати. Да, є бали створені для того, щоб допомагати найкращим виробникам, які потрібні в першу чергу військовим. Вони цю систему починають гальмувати на сьогодні. І вона тепер тепер багато виробників на сьогодні не можуть отримувати гроші за те, що вони поставили ще. Розумієте? Тобто вам приклад, що ми не просто асиметрично на сьогодні і стратегічно не діємо. Ми намагались діяти і тепер ми знову маємо певне сповільнення в цьому напрямку. І от ми переходимо до твоєї тези, що ми тепер знову на виснаження. Хоча, ну, це можна справді мінімізувати, але маємо що мати. >> От у нас одразу спонсор в чаті Віталій Колініченко ставить пряме запитання. Я так розумію, що слово мир під табу. З вами все зрозуміло. хлопці. >> Е, та ні, мир, мир ніколи не було під табу. Україна в першу чергу шукає миру і завжди шукали його. Але це чи тотожні мир - це ее [зітхання] ну деб'єктизація, деверенізація, повернення до Лона, так як, ну, я зараз от оці слова їхні будуть. Так от, ну, це це є мир. А по а по факту це може бути миром. От. Ну, я не бачу оцього. Це не мир. Це, ну, якщо ми добре, ми зараз на сьогодні, ну, класична схема. От знову Віталій Овчаренко, е, і ветеран, і діючий військовослужбовець, от написав знову вчора. Ну, друзі, якщо ми якщо ми ні, тоді нас по суті потім от зараз розмова про те, що зараз на Балтію знову от серйозні є такі підозри, що вони почнуть, ну, так, почнуть на Балтію, потім почнуть на інше і будуть нас використовувати як трудовий ресурс для себе. От ти що військовий ресурс в першу чергу, трудовий в другу чергу. Ну, миру, миру як стану там до 14-го року. Ну, так його нема. І це реальність. Питання в тому, як ми це, ну, і ще раз я що пропонують на сьогодні люди, які намагаються хоч якось зберегти, точніше запропонувати концепцію суверенності, разом з тим зменшити кількість втрат українському суспільстві. Це в першу чергу. Звісно, ми тримаємося, ми захищаємося. Разом з тим ми максимально м осучаснюємо взагалі наші війська, підходи і загалом і по їхній структурі, і і по їхньому постачанню. І сама система закупівель все максимально конкурентне, все максимально ефективне і плюс все максимально передове в технологічному. І це справді може дати нам ее оцей ну певну не то що фору, а перевагу, яка якої справді Московія має мало, тому що в них інша тактика. Так, вони поки знайдуть, роздують, поки вони там от як от приклад. Я от спілкувався з виробниками Блискавки. Наші вже наші вже midle strrike уже 100 разів перебудували. От по, а вони от як от за в план на рік за зафіксували, так вони його рік і пускають. От потім вони через рік подумають, як це оця машина оця велика, да, вона подумає, як вони це пере перероблять. Наші ж буквально там з Сталчка от кожну партію просто фіксують, іде комунікація з військовими і починають міняти, міняти, міняти. Так робить майже кожний виробник, який конкурує за державні ресурси там в тій ж самій системі бали. >> Це величезна примага. Тут перевага, тут немає навіть питань. Але з іншого боку, по тих же ударах по Україні ми бачимо, що вони вміють масштабувати те, що в них є. І пев певний період ми пам'ятаємо, що вони запускали все більше і більше шахедів. У нас з'явилися інтерцептори, ми їх перехоплювали і відповідно зробили певним чином неефективним, так, їхній підхід. З'явились реактивні шахіди, утворився певний лаг і зараз ми відчуваємо ці удари. А яка у них ситуація зараз з виробництвом зброї? Чи можуть от вони зараз там запускають вже вже по скільки? По 20 000 шагетів, чи можуть вони зробити їх 100 000 в місяць? >> Ну, я не знаю скільки 100 000. Ну, вони справді збільшили і це десь десятократні відсотки. Ну, не в 10 ма ма в 10- 20- 30% дещо вони на 100% змогли збільшити. Так, е, я не знаю стелі, але тут же питання звісно до нас. Наскільки ми можемо, по-перше, діяти на глибину Московії і виносити їм взагалі можливості виробляти? Так. А в першу чергу наскільки ми можемо знаходити інструменти протидії навіть такої кількості цих всіх шахедів різного типу? Реактивні, нереактивні. Це зновутаки до нашої системи. Наскільки вона наскільки вона швидко може наскільки вона може швидко ідентифіковувати і у виробників, у самих військових тактику ефективного ура в протидії і наскільки вона швидко може масштабувати ці дії. Ми показали, що це ми можемо на звичайних шахе ми там збільшили більше ніж 90% ми почали збивати, так звичайні шахеди. Хоча в певний момент не не не вважалося, що ми це можемо зробити. Так, це це зараз для нас даність. Так от і і ну і виходячи з цього, е доволі такий дешевий, але ефективний е на реактивному дви двигуні безпосередньо сам елемент ураження реактивних дронів, він теж може бути. От ми зараз побачили, до речі, да, контррозвідка СБУ показала один з таких прикладів. Вони вже вчора чи позавчора збили два таких цих. Але тут треба розуміти, ми зараз перейдемо, не будемо гратися з себе військових експертів, давайте переходити на суспільно-політичний рівень, да, цього цього питання. Московити - це що таке московити? Ковита це така, по-перше, це режим, я його називаю на сьогодні, це меротократичний кебізм. От, е, так, мерократичний кегебізм. Ну, це наша проблема, що він мерократичний. Я би хотів, щоб він був би комуністичний кехбізм з тим всім, ну, комунізм ворогам інше. Але маємо те, що маємо. От там в в самій системі відбувається така клієно-патронська стосунки взаємодії. Там не громадянські взаємодії, да, там певна група людей, які узурпували владу, контролює Кремль, зокрема через Кихібічні інституції. Це були. І разом з тим, коли вони визначають, куди вони вливають гроші, вони це швидко визначають. От, грубо кажучи, є от як приклад з рассветом, да, є от у нас генерал нормальний, от я знаю КГБ генерал. От його син вивчився там десь в Лондоні. Я впевнений, час він разсвет запустить. Все швиденько визначають в цій клієнтській системі визначають безпосередньо на їхньому рівні елітарному визначають цього діяча, який буде організовувати цей процес. Так, йому дають максимальну кількість ресурсів і вперед. І він роздуває це і і швидко це робиться. Да, ми демократія. У нас зовсім інша тема. Так, ми не можемо так швидко когось ідентифікувати, визначити. Нам треба будувати систему і на різних рівнях. І в чому проблема? Перше, нам от Breйван був побудований, да? По-перше, це так звана пологова технологія. Це має бути невеличкі гранти, конкуренція безпосередньо. Потім система має ідентифікувати, підняти цю систему на інший рівень. Якщо воно взагалі дуже класно веде, маємо вивести. У нас проблема теж з кредитуванням велика. І часто виробники не можуть цих грошей отримати. маємо систему prozoro буде, яка буде мінімально так чи інакше використовуватися певними групами. Маємо створити систему фінансування вже на масштабування. Це так чи інакше цільові кредити на конкуренційній основі. І цю систему треба вибудувати, по-перше, багаторівневу. І, по-друге, її треба вибудувати максимально прозоро, максимально легітимно в очах суспільства. І тут ми впираємося в певну, е, ну, в певну спроможність, чи може наша сьогодні владна структура таку багаторів систему prozоoro конкуренту швидко створити. І тут от ми пригальмовуємо і тут маємо певні проблеми. Я сподіваюсь, що от в часі цього цього захисту, скільки років, не знаю ця війна буде тривати, ми цю систему сформуємо. У нас іншого, ну, виходу не існує. Я не бачу іншого виходу. А в них, да, в них доволі все просто. І це для них плюс в тому, що вони швидко можуть масштабуватися, але мінус, що в них часто це не завжди найефективніший цей інструмент. Він малоадаптивний. Ну, він же там синок генерал отримав гроші, він вже побудував. Так от якийсь момент там на другий-третій рік йому там пред'являть. І це майже пред'ява була, що він змінив цю систему. Точніше цей виріб. Це має дуже багато факторів сформуватися. Якщо якийсь підрозділ буде говорити, що це фігня, а не а не а не виріб, там йому цьому підрозділу настукають по голові і відправлять на м'ясний штурм. Грубо кажучи, да, це має бути багато факторів із КГБ сказати, із із воїська сказати і ще звідси сказать, звідси. Там є, в принципі, свої системи е комунікації, сигна сигналізування, але вони дуже топорні, дуже слабкі. Як бачимо по прикладах, як вони малюють, що вони там вже де вони вже там в Лимані, вони вже в Святогірську, вони вже, да, ми ми бачимо, як в них система е оцього зворотнього відгуку працює, да, вона працює через одне місце, але буває працює лавиною, так? І от поки вони от лавиною щось там намагаються змінити, ми можемо набагато швидше протидіяти і знаходити інструменти. Але проблема в нашій взагалі системі, наскільки вона правильно функціонує, наскільки у нас всі вироби безпосередньо проходять у цю внутрішню конкуренцію, наскільки швидко найкращий інструмент, наскільки буде, наскільки швидко ми зможемо справді об'єктивно ідентифікувати як якісний інструмент, такки швидко ми можемо допомогти йому масштабуватися. От вся ця інфраструктура на сьогодні в нас і ця інфраструктура масштабуватися, вона і на сьогодні не не працює в повній мірі як зі сторони держави, тому що ми тільки почали формувати, так і зі сторони українського приватного капіталу. Ну, спробуй залучити в український на сьогодні оборонний стартап гроші. Це така це така трагедія. Це просто страшне. От і тут зараз от інжур, наприклад, вийшов так з з вирієм на на безпосередньо на ринок. І то через то, що вирій вже п'ятий рік працює, в них їх хоч якісь звітності. вони вийшли через інструмент облігацій. Там логіка така, що ти на на певну суму, е, яка в яка відповідає твоїй звітності минулорічний, так от, ти можеш ти можеш в три рази більше, ніж в тебе є там обіговий капітал, видати облігації і взяти в кредит. А уяви собі цей стартап, який справді знайшов е варіант, як як от от прямо зараз знищувати шахедиреактивні. От де він візьме гроші? І і це пробле в ну йому регулятор не дасть залучити приватний капітал, потому що в нь звітності за минулий рік нормальної. Він там, ну, якщо може 3 коп було там, він може там облігації на на 100,000 грн видати. Це ж нічого, розумієте? От і то там сама процедура буде більше коштувати. От і виходить, що у нас система, її треба змінювати. Але питання тепер від тепер, да, ми собі маємо дати відповідь на питання: а чи є у нас взагалі в цій системі е президент, Верховна Рада, е міністр безпосередньо Кабінет Міністрів, е оця от якісна взаємодія страчного характеру? І от ми переходимо тільки лише на те, що ми не можемо нормально прийняти закони, щоб отримати єврокредити. І ми бачимо, що в нас тут велика криза. Ми навіть не можемо очевидні речі, от дві очевидні речі назву, які були на горизонті, їх можна було вирішувати. Я вже не кажу про цю яку систему. Так, це офіси, які по нас би в нас це було очевидно, що вони нас будуть лупашити, ну, е, міжнародно, так що популісти в Франції чи в Німеччині будуть виходити і казати: "Та українці дурять наших пенсіонерів. Нащо ми їм допомагаємо?" Так, це ж було очевидно. ще рік-два назад. Так, ми не бачили цього, поки там НАБУ, я думаю, що головний тригер був, щоб ці начето офіси закривати. Не знаю, як вони там будуть закриватися чи ні. Мені здається, що через те, що НАБУ почало діяти. От і е та ну таких прикладів, коли ми і от, наприклад, гроші, да, в бюджету, що в нас зараз криза, ми не можемо 27 млрд. Це ж було за законопроекти, який ми мали голосувати. Було ж очевидно, що ми мали це голосувати. Де був уряд Свереденко в питаннях комунікацій? Зараз цекорейський там намагається е вклюнути в одне місце реально, да? Бо в нього тут сипеться е експорт зерна, в нього тут металурги зупиняються. Т на вчора комунікувати з Європейським Союзом з приводу того, щоб вони змінювали ті ж самі екологічні норми, треба було вчора будувати суху путні коридори, треба було вчора домовлятися з Верховною Радою, щоб вона голосувала нарешті за ці законопроекти, треба було вчора. Інше питання більш під капотом. А хто домовлявся про саме той вид законів, які голосували з міжнародними представниками? Чому саме так ви про прокомунікувалися? Але вже все, вже треба ставити на питань, голосувати, тому що нам треба гроші. І ці всі речі виходить, що в нас стратегічного бачення, ну, на жаль, воно у нас дуже сильно шкутельгує, а шкутельгає, а ми собі дозволити цього не можемо. От вони знову таки чи Московська система корупційна, неефективна, корупційна чи неефективна, але не їхні масштаби. Вони Кремль так все життя діяв, да? От явны приклад того, як от свої, да, оцей от міністр оборони, це те ж свої, в нього ж був там батько, хто там при СРСР, да? Це їхня еліта, це свої, ми його знаємо, ми час поставимо, ресурси він, да, можливо не ефективно, але він зробить то, що ми скажемо, да, це їхня проста, як оцей советский танк система, от яка абсолютно нерелевантна. Одразу скажу, бо сечас скажуть Валентин, за [сміх] от нерелевантна, не неспроможна для наших ресурсів взагалі. І навіть якби ми були країною великою ресурсі, я б не хотів, щоб ця система в нас була, да, бо вона дуже така клептократична. Вона про своїх, вона вона клієнтського патрона в сенсі того, що завжди ее завжди е росіяни в цій системі вибудовуються як клінтура цієї системи, да, тобто вони не є якимись суб'єктами, щоб впливати, змінювати, трансформовувати і таке інше, але вона в них діє, да, отак тупорила і тупоголова і діє. А ми в свою чергу і цю систему позбуваємося. Це наша про не то, що проблема, ми в процесі зміни позбування системи, але разом з тим набуття у нас дуже сильно школьгає, зокрема по по виробництву, про ідентифікації і масштабуванні ефективних інструментів і зокрема протидії і що найголовніше теж дії, зокрема, що впливати на московську економіку. Тут у нас е тут у нас есть проблеми. Я, до речі, по залученню коштів ще раз скажу і далі будеш питати. Те ж саме. От чому виліз цей фаoint з цим з Міндіч, точніше з грошими Енергоатом Атом щоб виходить, що в нас система е нереформована. У нас ресурсів нормально державних програм об'єктивних мало, їх треба формувати. У нас приватного капіталу злучити неможливо, тому що в нас все так зарегульовано і все. Ну, ну, наприклад, до прикладу, в Сполучених Штатів є так звані ризиковані облігації, коли свідомо компанія виходить і каже: "Ребят, ми, ну, ми впевнені, що в нас получиться, але це ризикована облігація. Хочете вкладайте. І це і американці розуміють, що це у нас таких інструментів взагалі не існує. Це в нас, ну, у нас заборонено має 300 раз перевірити. Це обмежує систему. І виходить, що так чи інакше виробник шукає якого капіталу, щоб збільшитися? Рентнокорупційного. І виходить, що ми нову сферу, яка може дати великий буст безпосередньо в нам в нашій внутрішній економіці, завтра стати експортним моментом. Так, ми е ми е ми їх самих віддаємо на там поталу рентного капіталу, тому що ми не сформували достатньо мірі потрібну е якісну державну систему фінансування і не сформували відповідне законодавство і відповідні підходи для того, щоб приватний капітал теж фінансував цій компанії. От у нас проблем, конечно, дуже багато, але про я думаю, що найбільша проблема це в тому, що ми е потенціал, впроможність до стратегічного бачення в Україні, вона низька. як через те, що ми маємо відповідний наш досвід оцей, так і через особливість формування і формування влади, яку ми сьогодні маємо. Так, ее, ну, вона така, вона от тактично молодец. Стратегічно бачимо, що вона провисає дуже часто, на жаль. >> Ну, от, до речі, якщо ми згадали про владу нашу, так 20 4 хвилини тому читаю новину Українська правда. Сидіти навпроти Путіна - це буде не найкращий день в моєму житті, але заради наближення миру я це зроблю. Володимир Зеленський, нагадую, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 вересня 2022 року. Пункт перший: констатувати неможливість проведення переговорів з президентом Російської Федерації в Путіним. >> Ну, він же ж, дивись, це ж було рішення доволі Давай так, воно було неоднозначне, але для чого воно було зроблено? для того, щоб мінімізувати контакти різних політичних груп з Росією поза центральний ті рівень, якби так. І в в під час військового стану в цьому є певна логіка. Тобто, ну чому там лідери якісь фракції чи ще щось можуть виходити безпосередньо на на ворога? Ну це це давати люфт для того, щоби тощо вікно для того, щоби справді розривати державну позицію. Тобто, ну я про контекст кажу, да, коли це було введено, начебто це було зроблено так от, ну, буде змінювати, напевно, для себе. Але тут питання, наскільки це наскільки це, знаєте, це все в рамках мінімальної можливості домовитися через упортість Московії, е, але в рамках того, що нам треба танцювати навколо адміністрації Трампа. От щоб нам треба показувати, що ми за мір. От хоча ми завжди за мір, але показується більше, ніж навіть, ну, не знаю, більше, ніж ніж ми це показуємо. Так, я думаю, що ця заява зараз е саме в ра в рамках того, особливо нам час буде важко. Зараз оце вибори на початку листопада, там де Трамп практично все може втратити. Він зараз буде давіть оцей жовтень на нас. Е, ми в всьому, ви, хто всрався невістка. Ми винні в тому, що ціна на дизель висока. Ми винні в тому, що миру немає. Ми во всьому, ми винні. Ми найгірша в світі взагалі всі всі. >> Бо на кого є важлі тиску? На українці звичайно. >> Ну да. є якби вони менш, вони менші, ніж раніше, але вони дотепер є, тому що, ну, як ми точно залежимо від антибалістичних речей, хоча не так багато і отримуємо, ну, ро, да, розвідку та та от тому і старлінки, і інше, так, вони ж тоже можуть там щось по собі понапродувувати. Тому тут заяви Зеленського я більше розглядаю як спроба. І тут я його розумію, тобто я можу я можу критикувати нашу владу в відсутності оцього стратегічної вибудови об'єктивно. Так от, що ми бачимо, що в нас проблема є. Ну, в нас рада абсолютно неконтрольована владою ніяк. Вони не узгоджують. Рада не бере суб'єктності теж не, тобто рада ніяка і влада ніяка в комунікації. У нас дуже, ми по стратегії майбутньої дуже сильно цим б'ємо. Так, тут об'єктивна претензія. А в питаннях того, що вони там танцюють навколо Трампа, розповідають про те, що буде мир, ну, ну, хай танцюють. Для мене, наприклад, вікно потенційних мирних перемовин, я вже не раз про це говорив, закінчилось в грудні минулого року. Я всю механіку пояснював. Це було останнє вікно по суті для Путіна. Чому? Тому що сьогодні всі всі всі все розуміють, що угоди так як такої бути практично не може, тому що е угода і має пройти десь, ну, місяців шість-вісім, щоб познімати ці всі санкції, що вона в реалі запрацювала. Чим чи чи може бути імплементована угода? Наприклад, сідає зараз Трамп і і і Путін і і Зеленський підписують угоду. Через місяць республіканці повністю втрачають по суті точну палату представників і вже з великою ймовірністю, ну за достатньою 60х40 десь, да, зараз дають приблизно. Вони втрачають сенат, хоча вони і не мали там вибори будуть в Техасах. Нормально, да, вибори в Техасах.

[сміх] Кажть, ну там третина, да, сенат. От цей і чи є можливість у Трампа контролювати ці дві палати, щоб пробачити Путіну все? Ну ймовірність уже невелика і Кремль це чудово розуміє, до речі. Ну, останнім часом часто кажуть, що нове вікно можливо після зимової кампанії навесні. Мовляв, Путін робить ставку на те, що він заморозить Україну, що він знищить от енергосистему, що він тут спричинить якусь таку паніку, якесь масове біженство, тощо, тощо. І коли це в нього обламається, а воно, звісно, обламається, настане якесь нове вікно.

[сопіння] Я думаю, що вони вони дуже Я думаю, що не вікно настане, я думаю, що вони будуть піднімати ставку. І от про те, що ми так тільки що так вповз сказали про Балтію, якраз тоді буде ймовірність дуже висока. Вони будуть шукати точки ескалації. Я більше все думаю, ніж ніж про те, що вони так чи інакше почнуть шукати якісь замороження. Вони дуже дуже ідеологічно загнані. Вони дуже багато витратили на цю війну. якщо вони не зможуть досягти серйозних тут успіхів. Про це, до речі, були вже так зливи про те, що вони там думають, що їх винесуть вперед ногами над в Кремлі там. Ее я думаю, що кінець війни може настати тоді, коли Московія усвідомить, що е вони вже не є такій великий геополітичний лідер, як вони собі малювали раніше. От давайте от давайте реалістично. Реалістично для мене це усвідомлення Московію свого більш регіонального статусу, ніж геополітичного. чи зараз вони в стані це усвідомити. Ні. Оце більш така, ну, не така прям матеріальна, але більш зрозуміла для мене річ, як я можу аналізовувати і прогнозувати кінець війни чи не кінець. Тобто вони вважають, що вони такий самий суб'єкт, як Китай, як Сполучені Штати, як всі інші. І поразка в Україні для них - це по суті удар по них, як такого геополітичного. Вони не можуть собі цього дозволити. От от поки вони не усвідомлять, що ресурсів на те, щоб підтримати цей статус, у них немає. От, от нема все, дефолт повний. От доти вони будуть тягнути цю війну. Чи це весна наступного року, я не впевнений. Чи це світова війна, [сопіння] тобто війна, яка масштабується до рівня, уявімо, напад на НАТО врешті-решт. >> Ну, це вони будуть шукати точки ескалації, які вони будуть. Це вони різні є. І по нас у них є варіанти, і по Балтії в них є варіанти, е, такі більш в стилі 14-го року нашого. Так, о, там нарова таке от. Але це вже ми розуміємо, так? >> Ну, я розумію це, але я просто кажу, що таке може бути. Так, >> вони будуть шукати. Е, ну, подивимося, а в якому стані буде НАТО. От зараз Сполучені Штати, наприклад, демократи виграють і Трамп, як відповідає за зовнішню політику, по суті в певному перманентному конфлікті американ Трамп вже її довів до кондиції, да, прекрасній, да, посварившись зі всіма, чим тільки можна. І плюс США отримує певний свій такий внутрішній політичний на сьогодні це наймовірніший сценарій. Це демократи беруть дві палати і відбувається певна така, ну, два роки така срачка, така нормальна. >> Можливий імпічмент Тромпа >> після виборів, так, 29-го року мається на увазі. От. Ну, точніше, якщо республі, якщо республі, точніше я кажу не пропічмент, а про посадку його. Так от, епічмента - це під час президентства. Якщо республіканці, частина з них зрозуміє, що кінець, це буде залежати від того, наскільки демократи покажуть в в комітеті вони будуть тягати всю сім'ю Трампа, звідки гроші на весілля, звідки гроші на отець, якщо це буде дуже відгукуватися в американському суспільстві, прямо от прям перти, прямо от розривати, да, що республіканці будуть розуміти, чим треба рятувати, вже вибір між поганим і дуже поганим, дуже, да, да, дуже поганим. Так, то в цьому випадку тоді пічмен дуже і він, ну, ну ми йдемо туди, так, але зновутаки це конфлікт внутрішній в американському суспільстві, да, який який зменшує потенціал до суб'єктності Америки. І виходить в цей момент після після виборів в США, да, Путін спробує, ймовірність дуже висока, точніше і тут вже відповідь на те, як буде відповідати Європа. А якщо в Європі зараз знову буде під посилюватися альтернатива в Німеччині на сьогодні, що на сьогодні не на не надзвичайно катастрофа. Оці всі землі, де ви бачите, е, що там щось повиграрувала альтернатива, зараз в основному це в колишньому ГДР, я спеціально називаю ГДР, бо мені не хочеться українізовувати цей день. >> Ну, сьогодні це Памиранія, там була новина про те, що історичний антирекорд християнських демократів з месом 4,9%. Ну, да, але в них там було 11% до цього. Так, тобто, тобто це не той, коли вони там мали 30%. Там завжди соціалісти нормально, соціал-демократи нормально мали. Вони, до речі, і підтвердили свій там рейтинг. От. Але я про те, що Франція там, де Ліпен, наскільки вона буде розтягувати, да, вона начебто зараз відкрито не проросійська, але ми всі пам'ятаємо і знаємо, що вона там вміє, не знаєте, не не обольщаємося. Так, тому якщо Путін буде бачити, що США в кризі, що дуже ймовірно, в певній тимчасовій, так, ми, до речі, можемо мати ситуацію взагалі після 29-го року, коли частина європейців, наприклад, дуже така сюрреалістична ситуація, коли частина європейських країн може від підтримки відвалитися, а США повернути. От це, до речі, про те, що завжди треба триматися, завжди треба цю стратегію формувати, завжди треба свою суб'єктність мати. І так чи інакше там на британцях, скандинав, на Німеччині, на США отак от будемо грати і витягувати себе. Ну, варіанти у нас немає, да? Але коли, якщо буде певна криза в серйозних гравцях Європи і в Сполучених Штатів, да, вони можуть поставити ставку на те, що НАТО не буде мати спільної відповіді і ризикнути. >> А зараз нагадаю, друзі, що ми продовжуємо поповнення нашої монобанки для закриття поточних потреб підрозділів Збройних сил України. Ось зараз ви бачите QR-код на екрані. Будь ласка, скануйте його. Він також буде доступний далі в правому верхньому куті екрану. І посилання в описі відео теж буде доступне. Тож робіть свій внесок, тому що від кожного українця, від кожного, від кожної людини, планети, яка підтримує Україну, залежить зараз майбутнє всього світу. Не побоюся цих слів. Тож підтримуйте сили оборони України. Дякую кожному, хто це робить. >> До речі, останній капіталіст - це один з тих прикладів, як ви змінювали оцю підтримку. Я пам'ятаю, ви також починали з якихось локальних зборів, потім у вас були те досить великі проекти. Я хочу відійти трошки в сторону від нашої основної теми. Скажи, як у вас зараз двигают рухаються збори і як ви дивитеся на те, от як зараз можна переналаштуватися для того, щоб це було максимально ефективно? >> Я думаю, тут ее мультиплікація співпраці. Сьогодні прямо я от в команді ми, ну, я питання висунув на розгляд і всі, в принципі, підтримували. Ми зараз, напевно, визначимо три таких от українських фонди м і будемо формувати з ними цілі проекти по всій нашій медіаекосистемі, де ми будемо формувати спільний проект, наприклад, ну, там при от зараз є там взаємодія з фондом 1991, є зараз є ідея на пару інших фондів звернутися. Я зараз не буду про них говорити, щоб вони, ну, не яко звернемося, піде комунікація, скажу от, е, там, де ми робимо цільовий, наприклад, проект, ну, до прикладу зараз іде там операція вальді з третьою штую, да? Ми визначаємо, що треба третьошто, разом формуємо з ними проект там 2 млн грн чи ще щось. Так от, фонд на себе збирає, далі звітуває, звітує безпосередньо, звітує перед нами, він робить окремий лендінг у себе на сайті. Так, все і поїхали. Тобто я думаю, що співпраця з такими вже сталими фондами, співпраця безпосередньо медійних структур, можливо, це буде краще. Ми зараз будемо експериментувати. Ну от, в принципі, у нас непогано виходило. Тобто ми делегуємо повністю. Ми не ми не ми дуже багато виділяли часу для того, щоб знайти і купити інше. Краще це робити людям, які безпосередньо вже на це організаційно це професійно роблять. От ми лише слідкуємо за тим, аби справді це було доцільно і разом передаємо. Тобто ми переходимо на такий е е на таку складність, напевно, так. І будемо дивитися, як це буде працювати. Але точно ще бачу, що дуже сильно працює зараз ми от за останні два звіти прямо от будемо прямо там до копійчатого чеку прямо вивелимо все, нехай люди читають і теж є сподівання, що це теж буде збільшувати безпосередньо сам сам прихід. Ну, грошей безпосередньо на на саму потребу. Ми давно відійшли взагалі від доторкання з грошима. у нас банки відкривають військові, е-е, або там волонтери, які прямо з ними співпрацюють. Так от, це теж як вона наша форма стримання противаг, але думаємо піти далі. Саме визначення декількох таких от фондів і от на їхній екосистемі і на нашій от в мультиплікації формувати кращі збори. Звісно, вони будуть десь просідати, десь буде краще, все буде залежати від ситуації. Так от, кому ти допомагаєш і як? Ну, це що? Це боротьба, це лупання скелі всім, всім разом з нами там. Ну, тут варіантів немає. Ну, то поки так бачимо, що ми визначаємо декілька фондів таких от класних, прозорих, які мають свої напрямки роботи. І ми вже разом з ними формуємо з кожним фондом по черзі, да, там раз на місяць, наприклад, формуємо проект якісний, його запускаємо разом і вперед. От і на цьому можливо буде краще. Ну от поки так бачимо це. >> Принагодно дякую всім, хто підтримує наші збори, хто долучається до зборів останнього капіталіста і в цілому, хто це бере за правило, >> а підтримувати регулярно сил оборони України. Є така річ, на яку ще можна поглянути історично ретроспективно - це санкції. А щось, що начебто існує, про що є багато новин. А пакет європейський, якщо я не помиляюсь, 21-й вже був прийнятий. А який реальний вплив вони справили на економіку Росії і що тут можна очі очікувати в контексті, якщо приймуть ці цей самий пекельний закон Грема, а може вже Трампа? Ну, закон Грима Трампа - це більше пістолет на столі. От це спроба нас щемити цинічно там обмеженням, постачанням антибалістичних інструментів. Їх безпо розвідки, як ти говориш, так, їх безпосередньо лякати тим, що вони введуть цей пакет санкцій. Якби якби ввели, справді по це би спрацювало. Дивіться, в чому найбільша проблема сьогодні санкцій. Це справді оперативна ідентифікація тіньового флоту, його постійне постійне його якби забанювання. Так от, в світових водах. Але найбільша на сьогодні спроба обійти санкції в Московії - це гра на третіх країнах. От на сьогодні три таких найбільше можемо визначити. Ну от хтось третій, хтось там партнер Москові. Це КНР, Індія і Туреччина. От наскільки Європейські Союз США можуть впливати на ці країни і наскільки вони здатні так чи інакше зупинити ці країни від купівлі московських енергоноросіїв. І якщо тут треба кожну окрему країну брати з Китаєм, то взагалі проблема бачить торгова. Китай на сьогодні зосередов, зокрема в нього є казирні карти, як люблять говорити. Так, це велика кількість виробництва безпосередньо з технологічних гігантів заходу у себе. І це рідкоземи. от який на сьогодні справді там через 5-7 років Захід може себе повністю ста унезалежнити в цих питаннях. Так, але ее ну якби Китай взявся за на одну з найбрудніших енерго енергозатратних робіт. Це безпосередньо обробка рідкоземних елементів цих всіх. І треба і і по суті обкатував технології і був основним їхнім користувачем і дослідником цих технологій. Захід довгий час ігнорував це взагалі. А це основа на сьогодні технологічного взагалі виробництва. От. І оскільки Захід залежно від Китаю, Китай від Заходу і в них плюс свої зараз теми на сьогодні конфліктів, це демпінгування, це експорт так званої інфляції, дефляції своєї китайської, так? Тобто дешевизни свої своїх своїх товарів безпосередньо на захід. Захід намагається цим відбитися. От Китай в свою чергу починає тиснути на європейські, американські продукти і на їхні корпорації всередині Китаю. Це теж великий ринок. Так от, і от на на базі цих проблем ми ще і маємо потребу, щоб Захід впливав на Китай, аби він не купляв московську нафту. Це важко. Індія теж важко, тому що це велика країна, яка балансує і так звана найбільша демократія світу. Хоча, ну, де демократія там, звісно, питання дуже таке особливе, да, але, ну, точно краще КНРФ, да, в багатьох аспектах, в питаннях свободи і таке інше. Хоч би через те, що вони справді складна країна. Там багато штатів, ці двіжухи там, ну, там є свої особливості. От. Хотя є і свої негативи у вигляді, як дотепер каст, хоча вони там намагаються то будувати, але воно в культурі дуже сильно сидить. Ну і моді, звісно, рухається там до певної узурпації. От прем'єр-міністр їх, але ота там національний реваншизм дуже там росте теж. Вони там ну всі накручуються. Короче, не знаю, до чого це буде привести. Вже е вже пан Владлен сказав, да, про проблему третя світова, да, от, ну, ми не знаємо наскільки, да, але бачимо, що всі себе накручують. Але балансування з Індією, воно потрібне теж. Її не можна там віддати повністю в в руки Московії і Китаю. І от давити то на них можна. І бачимо, що Сполучені Штати намагалися мита ввести і певний момент Індія погоджувалась на них. Цей третє, це ту Туреччина теж окрема історія, тому що Туреччина теж серйозний балансатор і в Туреччина є такою країною, яка справді може через себе пустити цей ж саме азербайджанський газ і нафту і можливо вийти колись на середню Азію. Це серйозний партнер стратегічний і енергетичний для Європи. І паралельно тут ще зверху ми присипуємо це в іранською кризою, так? Там де взагалі повна торба і Європа не знає звідки цей газ нафту взагалі брати і що з цим робити. Дякуємо Фредовичу і Натаняху. Так от тому от цей весь контекст дуже сильно впливає на санкції, тому що з кожною країною треба окремо працювати, яка так чи інакше і намагаються впливати як: "А давайте ви не будете переробляти московську нафту і не будете, ну, ми не будемо купляти дизель у вас перероблений на московській нафті". Напринді я кажу: "Окей", вона виробляє дизель для свого внутрішнього ринку, а з іншої нафти робить на на європейський. В принципі, переставили, але по факту це не так кардинально змінює проблему, як ну вона може бути. Ну, в певній мірі змінює. Так, тут лише що тут справді гуртувати тих, хто може гуртуватися і старатися бити по тих елементах, які знаходяться в цих всіх шахедах і інших, які на яких є вплив. Ну і друге - це робити свої далекобідні санкції, не дивлячись там на всі там крики Фредовича і виносити їм експортні спроможності, переробні спроможності. Це правильний напрямок. Хоча цей напрямок потребує серйозної організаційної стратегічної роботи самої України, тому що відповідь московитів була очікувана і логічна. Ми про це можемо далі поговорити, про те, як ми, чи очікували, чи не очікували, як ми в свою чергу ескалуючи там, і це в нас виходу іншого немає, ми будемо там ескалувати. У нас варіантом не існує. Нам [сопіння] треба доводити, нам треба їхню війну ввести в кожний дім московита. Так от, грубо кажучи, власне задача є. Так, поділи якби ідентифікувати московське суспільство елітарне, щоб воно нікуди не літало і звичайно, щоб воно стояло на заправках. Інше, щоб воно все більше і більше відчувало тягар самої війни і безпосередньо їхня економіка відчувала тягар війни. Але разом з цим це потребує роботи на те, аби наша економіка менше відчувала тягару війни. Так. І наскільки ми далекоглядно дивимося в питанні нині їхніх контрдій, так, які вони так чи інакше, як бачимо, в співпраці з Північною Кореєю, з Іраном, вони будуть втілювати по нашій економіці. Тому по санкціях м тут не вистачає оперативності і можна зробити, але найбільше все ж таки це питання геополітичні, які дуже сильно впливають і і тут все дуже важко і єдиний серйозний вплив тут уже мають наші самі удари. Так оттут, як не крути, >> тото ти вважаєш, що є вже стеля певна те, що могли піти і пішли. В цьому контексті розстановки цих сил і інтересів акторів більшого вимагати вже доволі важко. >> Ні, я б не сказав би, оця оперативність по тіньовому флоту, її можна допилювати. Далі оці елементи безпосередньо, які, як ми бачимо постійно в цих от шахетах інших, там можна, ну, інструмент швидшої реакції заходу на ті компоненти, які вдуть від Заходу чи від ті країни, на який Захід впливає. Оце треба допилювати і можна робити. І отут ще робота, її треба як так чи інакше робити таку роботу, вибачте, так і посилювати можливості. Але якщо ми говоримо про виключення Москові з світового ринку нафти і газу на фоні іранської епопеї і відсутності нафти і газу нормальної кількості на світовому ринку, і паралельно те, що Індія і Китай будуть купляти у Московії, як можуть це все, да, то от на цьому фоні, звісно, важко зупинити весь потік, який йде. І так само Європа, вона ж там залишила часто частково газ, вона на сьогодні там намагається утримувати. Так от, вона Росія втратила значну кількість ринку нафтогазового безпосередньо Європи і буде втрачати далі. Але тут, ну, я кажу, багатофакторна проблема ці санкції. Багато чого справді змогли зробити і відтягнути Москвою від західного ринку капіталів. Це дуже важливо. От чому вони ниють по ставці постійно? От це все працює, тому що там ставка - це справді ціна грошей і їхній бізнес справді дуже сильно, ну, особливо той, який не в працює не в рамках там цієї наступально-обороної системи, так? Ну, це не хочеться їхній сектор оборони називати, воно якось, ну, не абсолютно нелогічно. Так от, у них є, це впливає на них дуже сильно. У них немає напрямку дешевих грошей. Ну, максимум, де вони там хотіли знайти ще гроші, це на це Китай погодився. І то щось я не бачив, щоб там в великих розмірах було, щоб вони розміщали облігації на провінційному китайському рівні. Так, це таке зовнішнє залучення якесь там. Вони хотіли це пробити цю тему, але Китай все так от, ну, він тоже непростий такий. Так от, справді від валюти світової їх від відбили, так? Що в нас бізнес можна залучати в Світового банку і не тільки. Так, у нас впливає на нас наша кредитна взагалі система, так що в нас теж облікова ставка висока і ціна кредитів непроста. От. Але все ж таки ми маємо доступ до світового капіталу. То у московитів його, ну, ні. Ее, по технологіям теж вони там все більше там через спочатку через другі, потім через треті чи даже через четверті руки зараз от намагаються бити по країнам Середньої Азії, щоб вони менше були безпосередньо цими посередниками в цих всіх моментах. Так от європейці пробують, ну, треба посилювати, так? Ну, то посилені постійний контроль. А коли в тебе випадає там Сполучені Штати, особливо коли вони ріжуть ее всі витрати державні, зокрема попадають туди ті відділи, які контролювали безпосередньо ті санкційні продук продукти, речі, так, вони оптимізовують бюджет, оптимізовують по тих речах, які справді і впливають на цю війну, то звісно з цим все з цим важко. І кристанції - це така ціла екосистема. І екосистема багатьох, які треба, яку треба втягнути багато країн світу і ще і аби вони так чи інакше почали цапаться з серйозними там гравцями у вигляді Китаю чи Індії. От це все треба направляти. І це непросто. І це створює оці сповільнення. Щодо далекобійних санкцій, спонсор наш Тарас Корилюк запитує: "Чи істотно впливають удари дронів демократії по складах Wildberies і чи варто їх розширювати на Озон" та інші marркетплейс? >> Так, уже ж розширюють на Оzone. >> Так, уже ж були такі удари по оце спроба. Ну, я думаю, що найперше, що намагалися наші робити, це от нам треба ідентифікувати декілька таких от стовпів московської економіки. Один з них - це, звісно, банківська сфера, от, яка є такою кровоносною для їхньої оборонної системи. І спроба завалити Валбері Сидалі Озоone. Це ми б'ємо і по їхньому по по тому, що по постачанню бюджет, тому що це споживання, а податок споживання один з основних зараз в світі. Так, з ПДВ оці всі от цей е для того, щоб зменшити по саму направлення грошей від Московитів в сам бюджет. І друге - це удар по тому, що Валбері закредитований там одним з найбільших їхніх банків ВТБ. От він там мав дуже великі позиції, навіть був, здається, співвласником, вже вони викупили там частину. От от якраз спроба так чи інакше хитнуть їхню банківську систему, коли вона вже на сьогодні має серйозний там кредит, серйозний портфель е проблемних кредитів в оборонній системі. І по-друге, ще й відтік самих банківських рахунків московитів. Вони зараз забирають з московських банків грошей більше, ніж московити несуть безпосередньо в банки для того, щоб вони вкредитували оцю от наступальну сферу. Тому, е, це така складна робота, спроба ідентифікувати таких от точки, де справді, е, залучений серйозний банківський капітал Московії, щоб по ньому сильно вдарити. Я думаю, що в першу чергу це було це. Ну і, звісно, для того, щоб відчули московити безпосередньо цей е наслідок для себе, тому що вони і малий бізнес, і там споживач дуже сильно страждає від цього. Доступ, то зменшується, от і безпосередньо це бюджет. Так, то надходження на до бюджету зменшується. От ще в рамках того, що вони податки підняли, малому бізнесу взагалі там дуже важко. От і тому теж по ньому б'ють. Власне, це такі от були задачі, мені здається. >> Ми також не будемо, да, робити себе в військових експертів. Тим не менше, ми бачимо з початку року суттєве пожвавлення ударів по нафтогазовій інфраструктурі. Перш за все, це нафтопереробні заводи. Мені здається, з того, що я там окремо ідентифікую, бачу, що додалось саме зберігання. Тобто ми нанесли удари по багатьом їхнім комбінатам. Те, що у нас колись називалось держрезерви. От у них є також такі великі підприємства, які зберігають великі обсяги на випадок чого, щоб перекривати коливання.

[сопіння] А горіло це багато де. Ми наслідком цього побачили оці черги на АЗС. Так, >> е, це головна причина, як ти думаєш, того, чого, для чого це робилося. Все ж таки є ідея ця економічна, то що енергоресурси головне джерело грошей їхньої скарбниці і відповідно треба бити туди. >> Я думаю, що це теж багатофакторний такий був момент. По-перше, ми намагаємося, їхня економіка і так деградує, а ми намагаємося посилювати деградування їхньої економіки, тому що коли ти експортуєш просто нафту, а не нафтопереробку, по-перше, в тебе немає всіх спроможності і ти ж паралельно б'єш її по їхньому спроможності експорту і виходить, що ти вже починаєш потрошку є такі, да, в рамках двох-трьхп до 10% зменшення загалом самого видобутку нафти, тому що ти її в такому валовому вигляді не можеш всю відправити на експорт не вистачає. З іншої сторони ти забиваєш собі труби на НПЗ ти відправити теж не можеш переробити, тому що, ну, вони горять. От іде деградація, як оцієї системи взагалі економіки, як доданої вартості для переробки, так і безпосередньо самого видобутку. Я думаю, що деградація економіки - це в першу чергу задача безпосередньо було цих ударів. Е, звісно, вибити поки що всі НПЗ для того, щоб не вистачило бензину чи там дизелю чи ще щогось для еліт чи для армії не так просто. От. Але в комплексі, в принципі, коли ми віддлстрайками виносимо їм бензовози безпосередньо на окупованих територій і коли ми намагаємося вибивати НПЗ, коли ми намагаємося вибивати склади, ми робимо складніше і дорожче безпосередньо постачання самої армії. Ми збільшуємо вартість самої війни і плюс супутньо цю війну бачить скільки там 50 млн, здається, московитів. Так, якщо брати домогосподарства з автомобілем безпосередньо, це десь 50 млн там, да, вони вже відчули ці черги. Так чи інакше, ее, це і водії їхні члени родини, які активно користуються цими автомобілями. Так, це десь 50 млн там рахували економісти. От це, ну, це серйозний шмат суспільств, яким ми повернули війну додому. І це теж позитивно. Так от, тому це теж багатокомплексна робота. І зновутаки вся ця робота не має швидкої відповіді на питання, як Московую зупинити тут і зараз. Це все дуже довга історія. Тому я почав з симетричності, стратегії потреби і того, що ми не можемо дозволити собі от цю війну на виснаження. Тому, ну, тут ми не в тих розмірах, щоби собі дозволити це. Так, і по духу, і по світогляду європейська нація, так от і безпосередньо по об'єктивним можливостям, да, ми собі цього дозволити не можемо. От тому удари по НПЗ теж, да, багатофакторна така річ, яка деградує московську економіку, приноси додому війну і так чи інакше зменшує спроможності московитів діяти. Хоча, ну, звісно, не в такому магічно швидкому такому вимірі, як ми собі можемо там подумати. Але це справді, ее, б'є по них, б'є по їхніх спроможностях, по їхніх капіталах. Винос там НПЗ, там Омський і туди далі там за 3 000 км. Да, да, да. Це взагалі якби взагалі тут ще такий, е, ідеологічно, ее, пропагандистський такий момент, що так от, е, навіть німці не торкалися цих регіонів, да, а тут уже, короче, ворог такий, що хуже них, так, і для них це теж якби, тобто навіть не так екстраполючи в іншу сторону, що їхня влада в свій час від німців могла зберегти ці території, а від українців не можуть, де от спроможність наша, де ми можемо збивати, да, оці от це і це хоро, тобто То і це в певний момент теж і делегітимізує. Ясно, що цінностей від того не так багато, бо в них, зновутаки, як починав, да, з того, щото толерантність, на жаль, дуже висока до оцих всіх речей, але нічого, це, знаєте, там крок за кроком це працює. Ну і на >> разд, але їхні можливості виносити наш бізнес здається суттєвіші, тому що вони це роблять систематично, постійно і наш бізнес наразі надзвичайно страждає. >> А це каже, а це ми говоримо про трансформацію України. ее нам децентралізуватися і зменшити, як от ми зробили це попалок, з коліс продавати, децентралізувати інше набагато легше, ніж Московії з їхніми об'ємами. В них на сьогодні для нас для нас централізація постачання - це бізнесова в основному логіка. Так, тому що чим централізованіші великі склади, тим зменшується безпосередньо собівартість і послуга коштує дешевше. Так, але все ж таки під боком Європи, грубо кажучи, і ее в принципі децентралізація постачання у нас більше. Звісно, дещо собівартість, але вона доступність нікуди не не забере. Вона буде для Москові централізація - це питання виживання їхньої економіки загалом. Вони на таку велику територію таку децентралізацію зробити в повній мірі не дуже то і зможуть. Так, тому тут ее так це буде впливати на нас обох. тактики будуть дзеркалитися, звісно, але зновутаки це як приклад, да, з грошима. Ее чи важко українській економіці? Так, але ми можемо отримати там кредит дешевший в Європі і можемо отримати допомогу. Так, ми можемо отримати допомогу так само того бензину. Нам привезуть його. Так, от так чинак, що ми його купимо там за допомо гроші, допомогу. А Московія де візьме це все? Так, ще раз віддасть ще кусок лісу Китаю там. Так. А а наскільки безмежно вона може продавати свій суверенітет КНР? Так само. Так от, чи може вона децентралізувати нормальну логістику побудувати, м, чи може вона весь все збіжжя, наприклад, свого півдня відправити на балтійські порти, які зновутаки будуть кошмаритися нам із сезона в сезон. Так от, ми з ми з проблемами, але в принципі ми цей врожай там протягом року, от я спілкувався з аграріями, ті, які там ці всі мішки купляли спеціальне, ще щось, так ми в серпні і в вересні цього року менше змогли експортувати, ніж минулого. Там було багато об'єктивних факторів, зокрема там обмілення Дунаю, там багато чого було. Так, але в принципі, якщо далі розвивати ці сухопутні коридори, на сьогодні є другий виклик - це нарешті домовитися з поляками, хоч в опломбованих вагонах, але через їхню територію возити безпосередньо наше зерно. Якщо ми це зробимо непросто, це все, звісно, то ми, в принципі, своє збіжжя можемо зберегти і відправити на на закордон продавати. Плюс збільшення світових цін на зерно компенсує так чи інакше логістичну складову для нашого виробника. скажімо так, так така історія, що величезна частка, як я це розумію, продається в сезон весняний, тобто чи чим ближче до кінця сезону, тим воно дорожче стає. Відповідно воно в нас на сушках, на елеваторах десь лежить, сушиться, а потім відправляється. Тобто для них легше, напевно, розтягнути цей момент. Є там і інші напрямки експорта, там важкої промисловості, які страждають значно більше. Альтернатив українським чорноморським портам значно менше. Ото от отто тут є також велика проблема. Також є велика проблема зі складами, а тому що вони доволі компактно знаходяться довкола Києва. Україна територіально просто менше, ніж Росія. Складів цих менше. І для того, щоб якось впливати на оце відчуття споживача, що щось вже не так, стає гірше, їм треба значно менше засобів. Прина принаймні принаймні. Так. >> Але я ще додам ще момент. Дивись, у випадку, якщо ми справді зможемо так активно і якісно діяти, як як ми зробили з шахедами звичайними, коли більше 90%, наприклад, зможемо, ну, велику значну частину реактивних шахідів невілювати, так само, що в майбутньому з балістикою, так то Україна через те, що вона менша і допомога і концентрація все ж таки технологій більша, ми можемо собі дозволити і більшу частину їх в майбутньому так чи інакше протидіяти тому всьому. Але все ж таки, знову-таки, ми спираємося в те, в нашу стратегічну спроможність. Вона нас жту лягає. В Московія територія настільки велика, що покрити її ППО, ну неможливо просто. Ну неможливо. От тому тут теж якби Україна має ряд важливих переваг таких контекстуальних, які при нормальному при нормальному стратегії і децентралізації і безпосередньо збільшення спроможностей масштабувати найкращі приклади своєї там діяльності своїх ж так самих е оборонних стартапів. Ми в принципі можемо набагато краще відповідати на ці питання. Ми це показали. Приклади є. Ну приклади є. Ну тобто Московія не збиває 90% українських звичайних БПЛА. не збиває, а ми збивали їхні, розумієте? От тут питання в тому, наскільки ми зорганізовано будемо рухатися в цьому питанні, наскільки ми будемо наші найсильніші сторони використовувати. Якщо зможемо, то ця е е двостороння ескалація буде коштувати їм набагато дорожче, ніж нам. Але ми бачимо, що ми провисаємо в певних моментах. Так само, от, наприклад, ну ж було ж очевидно, що вони будуть нам коридори по експорту морські е валити вже як можна. Так, це ж, ну, це було зрозуміло, чому рік до цього не не працювали по сухопутних коридорах, не розширювали, не готувалися [сопіння] і таке інше, да? Тобто це >> це якась, да, з найгірших речей, навіть багато не хочеться говорити для того, щоб хтось не чув про те, що думали, не важливо суть. Це нам як досвід, це нам як те, як тобто, але але ми могли ми їм треба знову таки з Краснодара на Балтію тягнуть це зерно якось і то з їхньою логістикою цією, яка в них і так перезавантажена, це не так просто для нас. Все ж таки теж непросто, але ми спроможності маємо набагато більше. Якщо ми би, ну, набагато якби дальньовидніше поставилось би до нашої державної політики, ми набагато маємо можливості більше зменшувати наслідки війни для себе, ніж московити. І ось цим, оцим треба теж займатися, а не просто там, ну, не знаю, говорити про те, що що чогось не треба робити. Все тут ще раз е знищувати московита на фронті, захищати своє своє небо і нищити економіку московита за фронтом, ну, це ну речі, які ну нам в нас немає іншого варіантів. Ну, тут я не бачу інших варіантів. От. А, а що тоді тихо сидіти? якби тихо сидіти, поки вони отак от ее тихо сидіти і давати їй можливості насищати свій фронт озброєнням, паливом, всім-сім і і ніяк не реагувати на це. Ну ми ж не можемо цього собі дозволити. >> Ребекка Герман, наш спонсор, наша спонсорка запитує: "На вашу думку, після яких дій Росія може застосувати ядерну зброю?" >> Е, я думаю, що все залежить, зновутаки, від геополітичного фактору. Я думаю, що і Індія, і Китай, а це важливі гравці, на які Московія звертає увагу, що це створює е такий, е, ну, так, відкриває такий ящичок, е, для того, аби в світі почали робити, е, ядерну зброю. І всі прекрасно розуміють, що вона може бути використана не тільки проти демократичних країн, що цю ядерну зброю почнуть робити всі, хто може. І можливо навіть, а ми на до прикладу, ми ж бачимо які асиметричні і креативні дії на сьогодні роблять хусити. До прикладу, так? Наскільки вони вони навіть оцей наступ зробили зробили оцим замо штучного інтелекту там якийсь фейк, який просто розвів цих от захисників оцього узбережжя, так, від єменського уряду. Там навіть така інформація була, що вони вже не кажучи про те, що вони за допомогою Джеміні інших балістичні ракети намагалися штампувати там свої, так і таке інше. Ну, ясно, що Іран Іран в першу чергу ділиться, зрозуміло. Але багато речей вони беруть от просто з, ну, з от форма організації у них така от, ну, кости це вообще, да, хлопці в та в тапочках, які оце, короче, бігають і ганяють там саудів, які які які в 100 разів більше грошей. Але я просто як приклад кажу так: "А чому такіх усити інші не можуть бути по світу, які не скліпають щось там на клієнки в себе і не гахнуть по тих ж самому Індію чи по по Китаю у випадку, якщо почнеться це все?" Ну, це ж почнеться повний капец, да? І нікому не треба, ні ні американцям, ні китайцям оцього не треба, щоб там тиібетська е визвольна повстанська армія, короче, кілограм тратіла собі не урана так сформувала, да? Ну, я зараз дуже, можливо, я дуже там поверхнево зараз, можливо, я гіперболізую, але я намагаюся просто хоч якось зазирнути в той світ, де використана ядерна зброя проти іншої демократичної країни в конфлікті, який не потребував від Московії безпосередньо використання, тому що у нас її нема як такої. Тому я думаю, це най найголовніша страховка от від використання найтактичної ядерної зброї. Я думаю, і саме тому, що вибираючи в тупіке своєму, якому вони на сьогодні вже практично мають, ми бачимо, що лінія зіткнення майже не рухається. От. Ну, звісно, вона на певних напрямках рухається і про це треба говорити, що вони там концентрують сили. Ну, ми зараз там намагаємося краще наші корпуси виставляти і таке інше. І це правильна тактика. От я сподіваюсь, що Україна взагалі буде мати всюди якісні, класні корпуси і найкращий досвід буде масштабуватися. От, але от вони вперлися в стіну або точніше просування надто повільне для них. Так і взим зимова компанія не спрацює. Ну, ми бачимо сос опитування 80% українців. Я завжди приклади. Демократична країна в стані, коли навіть нема опалювання енергетики. Чого в Україні, звісно, скоріше все не буде, тому що, ну, ми бачили скільки разів вони намагалися це зробити. Є проблеми, але так прям такої катастрофи у нас не було. Так, ну от Вірменія два роки від від ну трималася і не бунтувала, не зносила свого уряду, тому що це коли питання екзиційне проти демо демократичної нації ставиться, да, то тут нації, >> будемо відверті, в Вірменії значно м'якіше зима, по ідеї. >> Добре, я, ну, там це все одно все було дуже важко. Там вони справді там було дуже важко нас і взимку. Та та там ну не все так просто. Тобто, але суть в тому, що е я просто кажу про те, що зима так чи інакше буде нами при пройдена і от вони весною от поставлять цебові питання: "А що їм робити далі?" Свій імпе імперіалістичний цей геополітичний конструктор, здавати не хочуть. От будуть шукати точку. От у них буде на столі там тактична ядерна зброя або провокації з НАТО. Я думаю, що вони більше провокації з НАТО оберуть, ніж тактична ядерну зброю. Тому що це такий ящик Пандори страшний. Ну, якщо вони це зроблять, це і нас буде спонукати там оцей, що оцей в Інстаграмі. Так от класні меми були там в в восьмибітному форматі. Зеленський центрифуга. От, до речі, та цей, ее в, ну, багато, да, цей ее українських пабліків таких класних, таких при цих, які там на якби на майбутнє писали, писали, що там Зеленський кричав, да, цей де моя центрифуга, да, от, ну, в такому форматі, да, але це якби Україна, Україна ж не не не тоже не неспроможна країна в цьому напрямку. Ми доволі спроможні. А по-друге, ну, вибачте, у нас є союзники. І британці вже це питання вирішували. І я, до речі, не, ну, я впевнений, що у випадку, якщо вони навіть рипнуться, то частина союзників, їм прийдеться так чи інакше працювати з нами і і допомагати в цьому напрямку. Ну, вже Пакистану хтось це дав цю можливість. Так от я, ну, тому тут, якщо ви піднімаєте ескалацію, то ставки по такого чину, то і відповідна дія буде протидія в цьому всьому. Так, тому я думаю, що це дуже глупії. І >> інша ставка. Тарас Королюк запитує: "Чи наважиться Путін на загальну мобілізацію в Росії, що робити Україні в такому разі?" >> Е, не наважиться прям публічно, а отак от відкрито, але я думаю, що це буде посилення існуючих інструментів. Як ви в Пскові бачили це нещодавно, оці от добровольнопринудительні контракти і та інше, да, вони будуть шукати своїх 300 000 на рік на сьогодні їм треба знайти. І що це означає для України? Я думаю, знову таки, я от по от нещодавно тільки що от в попередньому питанні говорив, це це не це не дасть їм серйозного просування. Я думаю, що так чи інакше вони будуть знову обирати про ескалацію в інших точках. >> Не хочеться легковажити. От Білецький декілька днів тому відповідав на питання того, що що може змінити збільшення кількість їх людей на фронті. І він доволі так стримано, але сказав, що насправді сама кількість принципово не впливає. Це значить, в них буде більше втрат. Скоріше за все тут, а в цій війні зараз вже там не вирішують так принципово кількість людей, бо ті тактики, які застосовують останній рік, то от вони і не працюють. До речі, у нас був підлегли Олега Андрія Білецького тут Максим Жорін також третьою штурмовою. І він на початку року я його запитував, що буде перемогою для нас на цей рік. І він казав, що якщо ми поставимо їх в тупік, і от вони не можуть зрушити далі. А незважаючи на загальний настрій, який ми зараз відчуваємо перед зимою, десь так воно і відбулося насправді. А от говорячи про ядерну зброю, я не хочу підважувати твою позицію, але дуже подобні подібні речі, вони лунали перед початком вторгнення. Також кажала: "Ну як це Путін нападе? Це його оточення, його знесе. Вони ж не зможуть на Лазурку їздити. У них же там літаки не полетять, бо санкції ведуть. У них же там нафта, нафту не будуть купляти. >> Контраргумент. >> Китай погодив, е, на Олімпіаді тоді скоріш за все погодив цю цю інвазію. А ядерну зброю він не погоджує, як і Індія. Тобто це серйозна протидія святових гравців проти того, щоб цей ящик Пандори відкривати. Тому ти правий в тому, що теж не можна вірити в виключно там максимально позитивно, що в них клімануть може там в голові, що хочеш. Але сказати про те, що вони на сьогодні готові це використати, окрім просто погроз, ну, я не впевнений, що вони можуть піти проти всього світу от на сьогодні. А весь світ проти. Ну, я можу. Це одна з небагатьох консенсусних речей. Ядерна зброя, яка об'єднує, ну, просто всіх на сьогодні. Ну хіба кроме московитів, які б дуже би хотіли би ударити, щоб >> ні залишається ексклюзивність. Всі хочуть цей клуб не розширювати. Всі, хто в ньому є. >> І більше то всі бояться, що потім це почнеться масштабуватися по світу дуже сильно і все. І це тоді почнеться такий хаос, звідки вилізти практично неможливо. Тому так, я думаю, що ймовірність менша, ніж сама інтервенція 22-го року. Це >> трошки ще питань про нашу економіку. дещо зачепив, але от нещодавно прем'єр виходив і казав, що грошей нема. Ми раділи допомозі погоджені там не 90 млрд, це на на два роки. Да, а вона залежить від того, що ми пообіцяли наголосувати >> зараз. А є там дещо прийняли в першому читанні, так, але виглядає так, що, ну, ми трошки не встигаємо до тих дедлайнів, про які казав прем'єр. А що що нас може врятувати в цій ситуації? І взагалі от як тоді бути, якщо депутати не хочуть голосувати за обкладання там додатковими податками цих посилок закордону або змінювати оподаткування для ФОПів? Є певні певний тупік. У нас проблема з конструкцією влади на сьогодні. От сьогодні там одні таємничі чи як там ці канали висловляли Столара, що Столар своїми рентними грошима підмав за ураду. Урада голосувала і воно їхало. На сьогодні всі, хто не хочуть рятувати стола, ті, короче, державні зрадники там. От таке, да. От конструкція потребує явного переоформатування. Е, не можна вже так ти не поїдеш. Це існувало років 30, да, що там депутатів підмазували конвертах, вони там щось голосували, а ця рада абсолютно безоб'єктна в основному своєму. Так от, але на сьогодні е треба міняти конструкт і взаємодію офісу безпосередньо з Верховною Радою, тому що, ну, інакшого виходу у нас, напевно, немає. Але якраз те, що в нас проблема взаємодії офісу, Кабінету Міністрів, ну хоч би прийняли більш-менш суб'єктного на сьогодні прем'єр-міністра, це хоч радує, що він справді суб'єктний, бо Свереденко була дуже ніяка. просто ніяк. От і цей і о хоч би цей конструкт е проактивний є прем'єр. Подивимося наскільки він може співпрацювати, взаємодіяти безпосередньо з Верховною Радою. Е-е але, ну отак от, як раніше, не буде. Е, плюс ми бачимо торпеду у вигляді НАБУСАП, торпеду під стару систему взаємодій, да. От вони ми бачимо спочатку взяли одного за корупційну дію, а потім взяли за те, що грязні гроші вирішили кинути на заставу. І воно як цибулина отак от вся ця цей конструкт на сьогодні він розворо ми бачимо, що їх всіх, короче, взяли за одне місце. Тотально всіх. Так. Е це я не бачу в цьому там найбільшої катастрофи, тому що ця стара система, яка теж там була на корупції не орентних стосунках, вона теж вже не була не максимально ефективною. Вона теж души всю довгу дорогу, всю довгу дорогу там чи чи постійних ескалаційних фаз, чи не постійних, ну, вона просто не спрацює. І нам треба трансформація тут і зараз. Там треба великий діалог в суспільстві. Насправді воно так котитися отак от, як котилося, ее навряд чи зможе. І це вже окрема розмова про те, як ми будемо діяти в цій широкомасштабній війні потенційно дуже довгій. На сьогодні цей діалог частково Федоровому був за зачепнутий та потенційним думанням про вибори. Це дуже багатьох якби і мене я теж дів які вибори про що. От. Але на сьогодні оцих от питань в суспільстві, на жаль, не задається. Задавати питання треба. з яким конструктом ми будемо рухатися далі. От. І взагалі відповідаючи питання на ресурси, що буде далі? Дивіться, у нас на сьогодні дуже нормальні золотовалютні резерви. Так, частково з них там декілька мільярдів було витрачено. У нас під 50 млрд. Ми багато Нацбанк думав про кризові явище завжди. Я от мав два інтерв'ю безпосередньо з з паном головою Опишним. Він постійно казав, що ми готові до всіх сценаріїв. Тому ми і от скердували частину грошей. І це було проартикульовано партнером, що ми не просто витрачаємо всю допомогу, ми частину і закладаємо в золотовалютні резерви для того, щоб у випадку ось таких ситуації ми могли так чи інакше балансувати. Е, будуть зроблені певні оптимізації грошові. На жаль, це не торкається марафону. Я б дуже би хотів, наприклад, от цей це треба про це треба говорити, тому що, ну, що це таке? Виходять там певні представні політичні, розказують, що Корецький не прав в тому, що підтримує український інститут книги в момент, коли знищують українські склади книги. Так і раз і і жодного слова про марафон. Ну, ну це взагалі не бачити цього слона в кімнаті на 1,6 млрд грн. Я не розумію. От, ну, справді буде певна оптимізація. От зараз вони взагалі, ну, перше, що оптимізовують - це там ремонтні роботи на дороги і таке інше. Вони зараз намагаються зробити, поки не будуть голосування. >> Смішно те, що слон мертвий. >> Ну, ну тобі, як ми людина, він трошки вже [сміх] попахує. Попахує. Серйозно. А, до речі, так чому держава не могла, наприклад, на бюджеті в 500 млн грн от не піти шляхом так званих вироблення державної політики інформаційної? Тобто держава вважає, що Україна має інформаційно українці мають знати ось це, про це, про це. Дайте на на загал там різним медійним структурам, іншим, нехай вони виграють на конкурсній основі ці підряди, будуть обіцяти певну кількість переглядів і не будуть, ну, створювати всю самодостатню екосистему інформаційну. З сьогоднішніми технологіями мережіними це може робити. Навіть історія без міфів могла би взяти, наприклад, кол від держави на е на на висвітлення актуальних питань і проблем. В чому була проблема, що вас би не підтримала держава, коли ви комунікуєте значною кількістю людей в цьому напрямку. Це нормальна тема. Тут це нормальна практика західна, коли державна політика виконується на конкуренційній основі безпосередньо або комерційними, або громадськими суб'єктами. От у нас цього взагалі нема. Це зновутаки, це про політику. Тобто ми тягнемо старий олігархічний інструмент, тягнемо його вже через державний бюджет на п'ятий рік. От. Вот вам, от я говорю, от офіси вам, от вам неголосування за от вам телемарафон. І все це абсолютно не б'ється з з з нормальною державною політикою. Це от як тільки внікаєш кожне питання хочеться не знаю. От як я кажухов сьогодні я в себе на каналі там бурчав на відсутність нормальної інфраструктури. Там це їдеш як от реально як в батіскафі, короче, от все боїшся і куча аварій. куча аварія тільки дощ пішов, все армагедон в Києві немає. Ну, це проблема взагалі, що ми простір не вміємо нормально впорядкувати в наших містах. Це буде з часом. Це теж наш наслідок того, що ми тільки, ну, уявіть собі, це треба купа груп об'єднати, направити їх безпосередньо впорядкування міста, щоб всі, ну, деякі міста робляться через порядоч і харків'яни зараз сидять і кажуть, тикають на всіх, кажуть, що ви ті лохи гру нас нормально. Ну, але ми більш демократичні, да, у нас ми не через порядочок це робимо, через коліна, а у нас є в містах купа різних груп і громадських, і бізнесових, і інших. От культура взаємодії і вона має розвиватися. Далі ми так чи інакше будемо впорядковувати своє життя. Але загалом, да, в яку політику державну ти не влізаєш, от є така от проблема, зокрема, як з цим. І, ну, про це треба говорити і і це треба вже об'єднуватися модерним силам, які розуміють не то, що об'єднується, підтримувати один одного і про це говорити пості. От як зараз ми тут говоримо. Я вам дуже вдячний за те, що на вашу аудиторію про ці проблеми теж можу говорити, а ви в свою чергу піднімаєте і зі мною, і з іншими людьми. Інакшого варіанту у нас немає, от ніж говорити про це, а воно копиться і далі формується в дію. Тут, ну, немає. Але суть в чому? Що, да, у нас проблема в тому, що ми маємо оптимізовувати бюджет, ми маємо певну подужку, ми маємо голосувати. От зараз вони проголосували про те, от як я казав, от вони голосували, наприклад, 150 € е посилка 150 $. Так що відбувається? Китай використав класичну схему е бар'єрних посилок неоподаткованих для того, щоби експортувати продукти. На сьогодні з українською владою на комунікацію він не йде. Формувати ПДВ на тому ж самому тему чи на тому ж самому там інших там Аліба платформах, вони ПДВ не хочуть ставити. Ну не хочуть податки. Так, у нас виходить наші виробники ПДВ сплачують все сплачують, програють повністю і так демпінгованому китайському продукту Україна не отримає жодних податків. І паралельно ще європейці, які самі з цим боряться, вводять, дають нам гроші на утримання, а ми за ці гроші частково імпорт китайський купляємо. Ну іть собі європейський платник податків каже: "Ребята, ви що от райту для китайського виробника хочете створити? Що це таке?" Разом з тим цей закон треба було продумати, нормально треба було суспільству пояснити. Можливо, треба було не вводити його для європейських країн. Ну, з з А чому у нас з Європейським Союзом такий от бар'єр буде? Чому ви на всі посилки вводите? Чому вам не вести проти китайського на початку або там на на тих, які там ми не маємо спільного там якогось взаємодії? Так, тому, е, тут все дуже важко і насправді нормально не було нормального компетентного уряду, який би нормально пояснив би і розібрав цю про проблему з ви з вимагачами цього питання у вигляді МВФ, в першу чергу Світового банку і тих, хто вимагає від України структуризації безпосередньо цих фінансових потоків і податкових, і інших. А тепер і Рада не хоче за це голосувати. І в останній момент Але питання в тому, а де Рада була? Вона ж голосувала за цей уряд. Чому вона не включалась, не ставила питання, коли буде дискусія? Чому ви в останній момент кричите, що нам скинули зверху Корецький прийшов і на нас тисне, а Курецькому що робити? В ньому йому владу дали місяць півтора назад, йому треба голосувати, щоб гроші були в бюджеті. Да він тисне, який в нього варіант? В нього немає варіантів. От я даю йому певний карбланш, тому що от я теж об'єктивно скажу, щоб не думали люди, що прийшов Корецького захищати. Ну бачите, це перший прем'єр за останні роки, який взагалі дав річну програму наперед, захистивши цей імунітет. Це дивний, да, але >> от захистивши себе на рік, це, да, коли уряд подає на на рік програму, він себе захищає від голосування. Він дуже мудро поступає. Далі, коли була проблема з сухопиним коридором, одразу з Молдовою домовленість про про набирає Санду, домовляється, давайте допомагати українським експортерам. Молдова погоджується. Він проактивний, намагається хоч щось робити нормально. І мені, ну, у нас взагалі на капіталістів, от подивіться на нашу інформаційну, у нас з 2019 року всі пости у відкритому доступі. Ми завжди захищали промодерні сили, ті, які продержавні, промодерні завжди от Федорова ми захищали там виробників, коли їх на ДБР наїжджала. От зараз тут Якурецького ми декілько я зробив відео на Валентині, ми пару постів зробили. Ну ще подивимося зараз 100 днів буде, будемо вже остаточно бачити. Да, тобто ми тут щирі, не то що там хтось до нас прийшов, от цей от я постійно допомагаю Національному банку висвітлювати свою політику на нашу аудиторію без жодних якихось взаємодій матеріального характеру. Це наша позиція. як спільноти і як >> худі, >> да, це мені подарували. О, а все, все, [сміх] короче, купили мене за худі, короче, да, це мені подарунок був, да, ну, хіба от таке от, да, от, ну, цей от, але суть така, що от і тут теж, мені здається, треба його підтримати, але ситуація, знову-таки дуже глибока. Немає нормальної взаємодії між інституціями, між гілками влади. Ми все намагаємося от як от знаєте, як оцей марафон тягнуть вчорашній стиль роботи, е, все далі, далі, далі, а воно все крінжовіше, крінжовіше і і це все НАБУ вскриває і сап так і воно все виглядає просто, ну, ну, жах якийсь. >> Я бачув в чаті питання, от якраз твоя репліка зачепила. А чим була погана Свириденко? Вона відома в Європі з хорошою репутацією. >> Молодець. >> Що не так із пані Свиденко на твою думку? е, і, і в міністерстві економіки. І коли вона була прем'єр-міністром, вона, можливо, непоганий виконавець в напрямку якогось одного там напрямку. Міністерство економіки повністю Міністерство економіки випало окрім домовленостей. Наприклад, вона прийшла на Міністерство економіки, вона взяла напрямок домовленості про допомозі України. Цей напрямок хоч їхав, а Міністерство економіки мало чим займатися: регуляторною складовою, що там експортною складовою, що там логістичною складою, що там вона мала сформувати департаменти, вона мала сформувати цілую екосистему і запустити цілий процес розвитку української економіки. Цього не було зроблено. Тому що спроможності людини до архітектурної роботи невисокі. Так само, коли вона стала безпосередньо на прем'єр-міністра, ми практично не бачимо нічого, що було зроблено в такому от в конкретному от наприклад ми бачимо, я повторюсь, Федоров, да, тут тобі і Брейван, тут тобі і і Дія, тут тобі і то, і постійно ідентифікація проблема, намагання робити цілий проект, який тут тобі є бали і все. Ну, структура вибудовується різносторонні і делегується людям, да, будується екосистема. Тут екосистема, ну, вона не дуже збудована і до того ж, коли виникали проблеми, не дуже активне було включення. Просто людина мені, я не хочу її ображати, я не вважаю її точно не вважаю її корупціоногенною. Я не вважаю, що вона там є є просто моменти, коли людина відповідає своїй посаді. Чи не відповідає? Я не побачив великого потенціалу відповідності посади до того, що людина прем'єр-міністр. >> А пан Гончарук, >> е, до речі, він же зараз очолює очолює оборонне якесь стартап, який начебто єдинорогом став. >> Ну, я не проти. Добре, що він очолив просто нещодавно це дізнався. Це це все дуже добре. Гончарук. Мінуса, є плюса. Плюса, що вони змогли все ж таки, е, зберегти, вони змогли зберегти там активну роботу Фонду держмайна і прозорої приватизації. Вони змогли так чи інакше запустити ринок землі, вони запустили дію діталізацію. Так от, але разом з тим ряд реформ, зокрема реформа медицини, подальша реформа приватизації там і, ну, багато чого всього були або викривлені, або згальмовані. Ну, ну давайте все погранчаровую. Якби це, як би сказати вам, це медовий місяць, ее медовий місяць Зеленського з з Богданом безпосередньо із та там була інша форма е якби філософія, да. Богдан вважав, що Зеленський мав отримати в громадянському суспільстві України певну легітимізацію. Тому вони залучали значну частину з Танчарукту з Бердьо вийшов. Це була аналітична група, яка, е, формувала реформи і частково, да, до в коаліції Народний фронт БПП. Так от, [сопіння] а потім пішов Єрмак, який сказав, що все буде, а тепер усе інакше, знаєте, як >> О, [сміх] це хітера, >> да, да, да. От, ну, тобто це там своя була анатомія. Я не хочу, ну, якби є багато було своїх плюсів. І я особисто знаю, я вчився там в Києволянській бідній школі, ее спілкувався от, е, але принципово не в 19-му році я просто згорів. Я коли почув, що Зеленський сказав: "Доктор смерть на Уляну Супрун". Дивіться, в мене просто відчуття, е, я просто розумію, що ми як нація, як держава занадто погано ставимося до обмежених ресурсів в умовах, коли ми не можемо собі позволити ставитись погано до обмежених ресурсів. Ми банально менші за Московію. І коли запускається система гроші за пацієнтом, яка вона не ну не була, але це справді краще, ніж койка места, так, коли реформується Національне агентство закупівлі ліків, так іде процес вичищання і покращення кожної гривні, вкладеної безпосередньо в здоров'я українців і в українську націю. Коли хтось вилазить, каже: "Доктор смерть". Повторює ці наратів Зеленский я згорів тоді жорстко. Я б щех всіх там, коли я бачив мої знайомі йшли до слух, я просто їх удаляв з Фейсбуку. Просто мене бомбіла просто і цей, ну я не хочу згадувати цей 19-й рік. >> В нас нарешті достойні питання пошлі в чати. А Ганровка, а далі от питають: "А Гройсман, [сміх] куди ми так зайдемо?" >> Це окрема історія моя, да? Це я ми ж тоді дуже допомагали реформі. Я ж дивіться, ми ж допомагали реформі і пані Оксані Маркаровій, коли вона робила датабот, намагалася максимально зробити прозорими всі фінансові транзакції в Україні для того, щоб, ну, розслідувачам і громадськості було. Ми допомагали Оксані, ми допомагали і Супрун. ну, громадськістю, так, ми, я тоді представляв сильні громади на Сході ми працювали децентралізацію, але об'єднували людей, які вони і працювали своїми громадами, і проявляли національну позицію. Так. І от ми брали там і в мітингах, і в лобізмі, ну, в адвока в адвокації, так багато було і і по Національному банку було, і по НАБУСАП ми захищали там, і багато чого іншого. Тому я пам'ятаю, це взагалі дуже важкі часи для мене. Я був дуже такому простраці. Я я вам скажу так. В чому позитив, що от якщо ми заберемо це, до речі, така думка, я вважаю, що я хочу її висловити. Якщо ми не от немає широкомасштабної війни, то в принципі бажання українського суспільства втома його від старих еліт, тому що реформи мали робити еліти не дуже старі, а от часто робили це старі еліти Порошенко, інші так старі еліти. І тому втома від реформ трошки мультиплікувалися, тому що люди не дуже, велика частина не дуже довіряла старим елітам, але реформи багато були позитивних. Так. Але Яценюк був у владі тоді, Порошенко був в владі тоді, була певна втома, яку люди могли. >> Яценюк зовсім молодий чоловік був. >> Ну, але він, ну, він не молодий, але з 2000 там ще ще порачив революцію в в Нацбанку кілька циклів політи українській політиці застарію. >> Да. Да. І виходить, що компетенція пропала в очах українців. Вони захотіли чистоти, ну, якої бачили, да, і чистота була або Юлія Тимошенко, або Зеленський. Обрали Зеленського. Я вважаю, що, в принципі, е це не є найгірше по порівнянні з Юлією Тимошенко з огляду на те, що заклик був занадто великий. Ми бачи, ну, 70% це, ну, і за чотири роки ми бачили, що ця влада і вона вже втрачала довіру. За через чотири роки мало б повернутися, по-перше, зберегтися бажання на певної оновленості влади, але вже було видно, що поцпитуванням росла потреба компетенції. Люди розуміли, що це був така от їхнє емоційне таке рішення і компетенція поверталася в опитування. Один з перших вона там була, я не кажу сама перша, одна з перших там антикорупційність, вона лишалася, але ко компетенція активно перла на гору. От і ми мали в 22-23 року знову переоновлення політичної еліти в кращу сторону. В принципі Україна, я не вважаю, що це була мегапомилка там, яка там була якась свідомо поганою, але ми просто з цією владою зайшли в широкомасштабну. >> Він це до тебе, напевно, питання. Дві людини одразу пишуть. Радіо Джи пише: "Моя мама казала, що Фокін був нормальний, але я не пам'ятаю, хто це". Тарас Королюк пише: "А хто такий Фокін?" >> А я пам'ятаю Машу Фокіна.

[сміх] Кліпи її пам'ятаю на М1. >> Було таке. >> Це перший прем'єр-міністр. Мені здається, він десь зі Сходу. Так. >> Ухвокін. >> Ну, це останній прем'єр-міністр УССР і перший прем'єр-міністр незалежної України. >> Ух. Питання може бути взаємо. До речі, >> до речі, так, його треба знати в курсі історії України для Шведської. Як бачимо, не всі тодішні українські представники влади, да, ми любимо тощо українці люблять всіх прямо от там під нуль, да, що всі от як бачили недавно була річниця гура і перший її очільник, прізвище забув його, так, коли от розлетілося його частина оцього інтерв'ю, да, суспільне виклало, де він чітко в 93му році каже про те, що Росія на не Європа, не Захід, що Росія для нас є, ну, найбільшою загрозою в 93му році, да? Тобто тут треба в кожного дивитися, хто що робив і як. Тобто ми любимо, да, от повністю все скасувати. От все було раніше. Не все так просто. І насправді дуже багато навіть постсоветських еліт представників, да, робили багато, ну, в в тій парадигмі із того контексту, де вони були виховані, робили щось можливе для української державності, як Горбулін там і багато хто інший до цього. >> Багато, так, МЗС я я кого згадати. Це це правда. А є питання, яке ти також частково вже зачепляв. А якщо ми уявимо, і це виглядає доволі перспективно, а якщо в умовній Німеччині до влади приходить АФД і цей цей рух в правий популізм, він розширюється значно далі, ніж поки що ми бачимо там в Польщі десь поруч з нами. А якщо він крокує далі далі на захід, там де наші стратегічні союзники, що що в такій ситуації робить Україна? >> Я от скажу про сили Америки. Америка зробила те, що не дозволила собі Німеччина. І тепер Німеччина може сильно-сильно заплатити за це. Америка дозволила популістам вже в повній мірі прийти до влади. І спроможність і і спроможність і стійкість американських інституцій, на мою думку, вистачить для того, щоб пережити Трампа. Але вони показали, хто такі ці популісти при владі. Що це таке? Проблема адн в тому, що був консенсус ігнорувати їх від влади повністю. І це створило певний міф про те, що адн - це всезнаючі хлопці і дівчата. Я от уяви собі, там Меркель багато чого напорола приходить там спочатку там соціальні демократи, потім приходить безпосередньо ХДя Смерц. Вони зіштовхуються з тим, що не пам'ятаю, хтось написав, що це дуже класні хлопці, які прийшли на насправді непогані, особливо там, якщо брати мерце, непоганий насправді прем'єр, як людина, як як фахівець, але ті проблеми, які він зіштовхнувся, настільки великі, що от просто не вирішуються. А паралельно в тебе кінь у вакуумі вигляді ад, який каже: "Та ми все порішаємо за 2 секунди". І яким не дають жодної влади, навіть жодній землі. І це пастка оцього от ліберального консенсусу. Знову таки, я погоджуюсь, я поперева попереуважаю, якнайшка, да? Тобто, ну, е-е відкрите вільне суспільство має себе захищати. Але якщо вже через електоральну таку складову лізе така партія тут або ви на конституційному рівні баньте її якимось чином визначаючи як ворогат, але це теж, ну, в Румунія бачимо труси, да? Ну, сьогодні Джорджерського взяли, слава нам за це, тому що було за що так? Ну, якщо конкретні є підстави, ну, тоді працюйте з ними, намагайтесь на рівні контактів, а такі контакти були на рівні контактів шпіонських і корупційних, намагайтесь їх розвалювати уже через правоохоронні органи. От. А якщо не можете, то дайте їм десь владу, хай вони себе проявлять нарешті. От. Але проблема в тому, що я не знаю, чи вистачить німецької у випадку, ну, по-перше, тут ще треба сказати, що вийде у адм взяти владу по всій Німеччині, тому що форен ще тримається, да, там десь 17, десь 18% є у АДН, але не більше. От, в принципі, християнські демократи і соціал-демократи в Німеччині нормально тримаються от в ФРН. От. Але, по-перше, питання, чи зможе АДН взяти цю владу зі своїми там 29%, здається, в них по загально по національними. Так от, це це ще не далеко не той відсоток, щоб взяти повністю в в парламенті більшість. А по-друге, справді питання таке: а чи витримують німецькі інституції, як от зараз Трампа американський витримують, так? Чи витримують німецькі інституції потенційний прихід до влади альтернативи? Отут це буде такий іспит для німецького суспільства. Я думаю, я більш оптимістично дивлюся. Я думаю, що все ж таки німецьке суспільство, е, ну, не допустить, але в них проблема серйозна. Ну, в них проблема, тому що ее тому що з однієї сторони виходить таке доволі інородне неплюралістичне тіло залізає на електоральну базу Німеччини і в свою чергу 60% голосів звужується до занадто значної кількості, блін, якийсь вайп 30-х років, значної кількості партій, які не можуть домовитися інтегрально, бо хтось соціал-демократ, хтось ще лівіше, хтось центр і виходить, що от ну от >> і головна теза парламентарі не працює.

[сміх] 32м, 33 Німеччині. От цей от це справді проблема. >> От дали шанс, призначили прем'єр-міністра, канцлера такого з мусиками, художника, талановитого. >> Це буде іспит Німеччини і наш всіх, на речі. Да. От тому що це не тільки іспит буде Німеччини. От. Але вони занадто популістичні. А ну добре, там теж були занадто популістичні. Не знаю, я все-таки сподіваюсь, що якийсь консенсус буде національних плюралістичних партій основних. От. Але проблема от чому, що навіть от прийшов мерс, він намагається вирішити, якої проблеми намагається вирішити міграції безпосередньо і ефективності використання державних ресурсів. Ну, ми не можемо, він каже про те, що ми не можемо тримати настільки роздуту соціальну програму, як раніше. Нам треба її оптимізовати. Не прибирати. Він її не прибирає, він її оптимізовує. Виходять соціал-демократи, кажуть: "А в нас інша програма, ми не можемо". І виходить, в нього голосів нема. Він розуміє, що треба вирішувати. Йому не дають голосів вирішувати. Проблема не вирішена. Ан каже: "Та вони вообще не неадекватні, не здатні ще щось вирішувати. Ми все порішаємо. Ми ми виганяємо всіх, короче, цих ми виганім всіх мігрантів, що ну нереально, >> да, ми ми роздамо всім денег, ми ми заробимо всіх гро ну от і це, да, Німеччина в Німеччина в кризі. Це правда, це об'єктивний факт. Але чи я так скажу, чи готове німецьке суспільство, особливо е не те, яке було під ГДР, да, ми бачимо там травми внутрішні великі, на жаль, там вони захлиснулась їх ця хвиля крайнього правого, крайньо правого і крайньолівого популізму, крайніх, да, популізмів. От тому що там єсть і свої ці наскільки мені здається, тут питання про тут суспільно-політична тканина ФРН колишньої, що вона буде відповідати на це все. От все залежить від цього. і громадянсько, і політично. От тут вже питання відкрите, але небезпечне. Так, я погоджуюся. І ще питання, що буде робити Росія і як Німеччина справді відреагує? От що я знаю по ряду своїх знайомих, які в Німеччині живуть і мають контакти з німцями, ФРН, в принципі на кухнях говорять про те, що прийдеться захищати країну від ві від Московії. От багато хто про це, ну, свідомо розуміє. Не те, що кажуть: "От клятий мерцведе нас до війни". Не така розмова. Це можливо колишній ГДР іде така розмова. Так то ФРН інші розмови про усвідомлення того, що Німеччина має брати відповідальність за Європи і що можливо прийдеться. Тобто вони уже про це говорять. Тобто не все далеко суспільство Німеччини готово здати себе от до цих популістів. >> Німецькі війська України Балтії присутні. >> Та і вони намагаються. Та тому не все так просто. Будемо дивитися. Тут два варіанти. або дати їм в землях себе проявити і починати їх показувати їх по факту, хто вони такі і трошки стушувати вже ситуацію, так як от можна. Он фараж зараз взяв по всіх муніципалітетах і в нього не дуже той рейтинг росте, якщо чесно, от в Британії. Так от, британська тут е система набагато себе краще показала. Ну как, як завжди це є, а от німецька оттут, по-перше, показати їхню реальність, хто вони такі в землях. От. А по-друге, можливо, діяти справді через конституційний рівень. Зараз там іде дуже серйозна дискусія в Німеччині, що зробити з ДН, у яких є явно ряд фактів про те, що вони, ну, напічкані оцими всіми агентами і таким інше. Артем КСТ запитує: "А ваші прогнози щодо виборів у Франції 2027?" >> Ну, там є цей от альтернативний кандидат, який йде від так званих там центристів, і він трошки відстає, але, е, але не так катастрофічно. Давайте так, я скажу так, що Лепен, напевно, це треті вибори, коли Лепен є лідером перегонів. >> От і в якийсь момент Франція усвідо усвідомлює, що та краще не краще, краще не треба. От тому, е, ну, в мене є сподівання на те, що не все так погано станеться. І разом з тим, е, ну, не можна сказати, що там Бордела і ці от праві, що вони там зараз такі, як АДН, вони дуже сильно маскуються зараз. Серйозно. От тому що французьке суспільство воно в основному добре. Я думаю, що наша останній форпост будь-де, як і в Сполучених Штатах, так і всюди - це настрої суспільства. Що більшість американців, французів, німців, британців і інших представників націй, західних суспільств вважають про Україну і потребу їй допомагати. Навіть якщо якась політична сила в моменті, як Трамп